Сьогодні ми об'єдналися, щоб вшанувати пам'ять наших героїв-захисників, які віддали найдорожче – своє життя – за свободу та незалежність України. Їхній героїзм і відданість назавжди залишаться у наших серцях та спогадах. Вони боролися за наше майбутнє, за право жити у вільній країні, і ми не маємо права забути їхню жертву. Ми низько вклоняємося перед їхнім подвигом і обіцяємо продовжувати справу, за яку вони боролися. Слава Україні! Героям слава!
Україна святкує 33-ю річницю своєї незалежності — це подія, що символізує боротьбу, силу та непохитну волю нації. За ці три десятиліття країна пройшла шлях від радянської республіки до незалежної держави, яка бореться за своє місце на світовій арені. Цей період був наповнений викликами, від політичних криз до воєнної агресії. Проте, попри всі труднощі, український народ зберігає свою ідентичність і прагне до свободи та демократичного розвитку.
Незалежність України стала можливою завдяки незламному духу її громадян, які неодноразово виходили на Майдан, щоб відстоювати свої права. Євромайдан 2013-2014 років став кульмінацією цього прагнення, довівши, що українці готові боротися за європейський вектор розвитку.
Війна на сході України та анексія Криму стали новими випробуваннями для країни, проте вони ще більше згуртували українців. Вони показали всьому світу, що Україна готова захищати свою територіальну цілісність і незалежність.
Україна продовжує свій шлях розвитку, незважаючи на всі труднощі. Ці 33 роки стали періодом формування нової, сильної нації, яка здатна не лише вижити, але й процвітати. Незалежність для України — це не лише історичний факт, а й постійна боротьба за право бути вільною нацією.
День Державного Прапора України, який відзначають щорічно 23 серпня, є важливим святом для українського народу. Цей день символізує гордість, єдність і боротьбу за незалежність України. Синьо-жовтий прапор, що складається з двох горизонтальних смуг — синьої, що символізує мирне небо, і жовтої, що втілює золоті пшеничні поля, — став символом державності, волі та прагнення до свободи.
Історія українського прапора сягає своїм корінням у далеке минуле, коли ці кольори з’являлися на гербах і символах різних українських земель. Проте офіційно синьо-жовтий прапор було затверджено як національний символ під час національно-визвольних змагань у 1917-1921 роках. Після здобуття незалежності в 1991 році прапор знову став символом суверенної України.
День Державного Прапора України — це не просто формальність, а день, коли українці віддають шану своїй історії, героям, які боролися за свободу, і символу, що об'єднує всю націю. Урочисті підняття прапора відбуваються по всій країні, підкреслюючи єдність і патріотизм українського народу. Сьогодні, у часи випробувань, прапор стає особливо важливим символом національної стійкості та відданості ідеалам свободи.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що відбуваються в сім'ї чи між родичами, подружжям або іншими особами, які спільно проживають або проживали разом, незалежно від того, чи проживає особа-кривдник разом із постраждалою, а також погрози таких діянь.
Постраждала дитина - особа до 18 років, що зазнала домашнього насильства або стала свідком такого насильства.
Постраждала особа - будь-яка особа, що зазнала домашнього насильства.
Кривдник - особа, що вчинила домашнє насильство.
Форми домашнього насильства:
Фізичне насильство - ляпаси, побої, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, тощо.
Психологічне насильство - словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, тощо.
Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру без згоди, у тому числі щодо дитини.
Економічне насильство - позбавлення житла, їжі, майна, коштів, документів, догляду, медичних послуг, заборона працювати чи навчатися.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми»:
Торгівля людьми - незаконна угода з людиною або вербування, переміщення, переховування, передача чи одержання людини з метою експлуатації, включаючи сексуальну, з використанням обману, насильства чи шантажу, що визнається злочином (стаття 149 ККУ).
Форми торгівлі людьми: примусова праця, сексуальна експлуатація, жебрацтво, комерційне усиновлення, примусове сурогатне материнство, вилучення органів, насильницьке донорство, рабство, використання у дослідах, військових конфліктах, порнобізнесі, злочинній діяльності тощо.
Спеціальна мапа, де можна підглянути наявні допомогаючі організації та види допомоги
Також, якщо ви хочете виїхати з України, то ознайомтесь із матеріалами даного сайту
