Дорогі школярі! Сьогоднішній день – це не лише завершення навчального року, але й початок нових можливостей та пригод. Нехай майбутнє принесе вам нові знання, відкриття та незабутні емоції. Вітаю з останнім дзвоником та бажаю неймовірного літа. Проведіть його з близькими людьми!
В минулому році більшість українців згадали, що таке "віялові" відключення, які мали місце наприкінці 90-х років. А зараз, після критичних пошкоджень енергетичної інфраструктури, ми знову починаємо жити за графіками відключень.
Енергосистема переживає найбільші навантаження протягом, т.зв. "пікових годин" доби, тобто з 6:00 до 9:00 і з 17:00 до 23:00. В цей час українці можуть допомогти енергетикам за рахунок таких простих кроків:
не вмикати одночасно всі електроприлади та зменшити їх потужність, не використовувати вуличне освітлення;
змінити побутові звички і максимальну кількість справ, наприклад, прання та нагрівання води бойлером робити у нічні "непікові" години;
за можливістю, замінити використання електроприладів для опалення або приготування їжі на менш енергомісткі пристрої.
Реалізація цих простих, на перший погляд заходів, у критичні моменти вже дозволяє Україні економити від 7 до 20% електроенергії.
Цьогоріч 19 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. У цей день вшановують людей, які загинули або зазнали тортур і ув'язнення в таборах через політичні переконання, які не мали можливості справедливого суду і були знищені радянською репресивною машиною.
У час великого терору утисків зазнали й українські митці, які ввійшли в історію як представники Розстріляного відродження. Низку письменників, драматургів, художників розстріляли в 1937–1938 роках в урочищі Сандармох та в Биківнянському лісі під Києвом.
В рамках Тижня науки 15 травня 2024 року було проведено спеціалізовану виставку закладів вищої освіти Запорізького регіону «Плануй майбутнє сьогодні. Едукативна магістраль в Запоріжжі», де випускники могли ознайомитись з умовами вступу до ВНЗ Запорізької області, а також зробити перший крок до студентського життя.
А вже 17 травня 2024 року учні 9-го класу відвідали виставку закладів професійної (професійно-технічної) освіти Запорізького регіону «Плануй майбутнє сьогодні. Обирай професійну освіту». На цьому заході можна було не лише ознайомитися з великою кількістю сучасних спеціальностей, які пропонують навчальні заклади нашої області, а й спробувати «попрацювати» в якості зварювальника чи кухаря, наприклад.
Професійна орієнтація учнів – одне з важливих питань сьогодення, адже вибір професії – справа відповідальна і досить непроста, бо від цього залежить те, як складеться подальше життя людини.
Представники закладів надали школярам вичерпну інформацію щодо умов вступу, про актуальність робітничих професій на ринку праці та потребу у професійній підготовці кадрів.
Проведення таких заходів для учнів – чудова можливість ознайомитися з вищою та професійною освітою в нових форматах, зрозуміти, що вона сучасна і готова відповідати на їхні потреби.
Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Згідно з офіційною радянською версією, «виселення» було пов'язане з «масовим дезертирством» 20 тисяч кримських татар на початку Другої світової війни, а також з нібито їх «тотальним колабораціонізмом» під час нацистської окупації півострова. Однак реальна кількість дезертирів серед кримських татар була порівняна з кількістю перебіжчиків інших національностей. До того ж, колективне покарання було заборонене ст. 50 чинної тоді Гаазької конвенції 1907 р. «Про закони і звичаї сухопутної війни». На думку багатьох істориків, Радянський Союз готувався до війни з Туреччиною за протоки Босфор і Дарданелли й «зачищав» у 1943-1944 роках Кавказ і Крим як тилові райони від можливо нелояльного населення.
Згідно з різними офіційними оцінками, у місцях спецпоселень померли від 20 до 25% всіх кримських татар. За неофіційною інформацією (самоперепис кримськотатарського національного руху), ця кількість досягла 46%. Уцілілі до 1956 року вважалися засланими навічно й не мали права залишати місце проживання під загрозою 20-річної каторги. 1967 року звинувачення в масовому колабораціонізмі з кримських татар зняли, але повернутися на півострів їм не дозволили. Масова репатріація почалася лише 1989 року.
Вітаємо зі щирим та красивим святом - Днем Вишиванки! Згадаймо про нашу Україну, своїх прадідів та традиції. Історія Батьківщини - це наше майбутнє. Любитимемо її і захищатимемо!
Другий рік поспіль Україна відзначає День Європи 9 травня разом із країнами Європейського Союзу. Відзначаючи День Європи сьогодні, ми підкреслюємо важливість нашої єдності та сили й спільного руху в майбутнє.
За два роки, подавши заявку на членство в Європейському Союзі на п?ятий день повномасштабної війни росії проти України, наша держава виконала низку рекомендацій ЄС та запустила фундаментальні реформи, які стосуються судової сфери, посилення боротьби з корупцією, антиолігархічних заходів, боротьби з відмиваннях коштів, прав національних спільнот та медіа ринку. Це все наближає нас до норм права Євросоюзу, інтегрує у велику родину країн ЄС.
Століттями російська імперія, радянська влада, а потім і рф намагались будь-якими способами відірвати Україну від європейської спільноти. З перших років незалежності українці боролися за демократичний шлях розвитку та протистояли всім спробам підводити європейське майбутнє України.
Тож сьогодні разом з ЄС ми відзначаємо наш шлях та зусилля, яких ми вже доклали, аби повернутися до Європи, а також вкотре підкреслюємо, що європейська мрія українців як ніколи сильна, і ми впевнено йдемо до мети.
Традиція святкування Дня Європи була започаткована багато років тому. Її метою є відзначення миру і єдності народів, які населяють європейський континент.
Цьогоріч Україна вдруге відзначатиме День Європи 9 травня.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також — нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.
